- припинати
- —————————————————————————————припина́тидієслово недоконаного видурозм.
Орфографічний словник української мови. 2005.
Орфографічний словник української мови. 2005.
припинати — а/ю, а/єш, недок., припну/ти, прип ясти/ і прип я/ти, пну/, пне/ш, док., перех., розм. 1) Прив язувати кого , що небудь до чогось. 2) Прикріплювати, приєднувати, чіпляти що небудь до чогось якимсь способом. || до кого – чого, перен. Змушувати… … Український тлумачний словник
припнути — див. припинати … Український тлумачний словник
прип'ясти — див. припинати … Український тлумачний словник
прип'яти — див. припинати … Український тлумачний словник
зв'язувати — I = зв язати 1) (з єднувати, скріплювати що н. за допомогою мотузка, ланцюга тощо), в язати; вив язувати, вив язати (старанно); скручувати, скрутити, у[в]шнуровувати, у[в]шнурувати (туго); прив язувати, прив язати, підв язувати, підв язати,… … Словник синонімів української мови
пов'язувати — I = пов язати (що з чим установлювати спільність, зв язок, взаємну залежність між кимсь / чимсь), прив язувати, прив язати (що до чого), приписувати, приписати (що чому), приплутувати, приплутати (що до чого), примішувати, примішати (що до чого) … Словник синонімів української мови
нищыти — щу, щиш, Пр. Убиваючи, топчучи, ламаючи, позбавляти життя, припинати існування кого небудь … Словник лемківскої говірки